| самодо́кі́р – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самодо́кі́р | самодо́ко́ри |
| родовий | самодо́ко́ру | самодо́ко́рів |
| давальний | самодо́ко́ру, самодо́ко́рові | самодо́ко́рам |
| знахідний | самодо́кі́р | самодо́ко́ри |
| орудний | самодо́ко́ром | самодо́ко́рами |
| місцевий | на/у самодо́ко́рі | на/у самодо́ко́рах |
| кличний | самодо́ко́ре* | самодо́ко́ри* |