| самоду́рствувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | самоду́рствувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | самоду́рствуймо | |
| 2 особа | самоду́рствуй | самоду́рствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самоду́рствуватиму | самоду́рствуватимемо, самоду́рствуватимем |
| 2 особа | самоду́рствуватимеш | самоду́рствуватимете |
| 3 особа | самоду́рствуватиме | самоду́рствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самоду́рствую | самоду́рствуємо, самоду́рствуєм |
| 2 особа | самоду́рствуєш | самоду́рствуєте |
| 3 особа | самоду́рствує | самоду́рствують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| самоду́рствуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | самоду́рствував | самоду́рствували |
| жін. р. | самоду́рствувала | |
| сер. р. | самоду́рствувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| самоду́рствувавши | ||