самодія́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | самодія́льний | самодія́льна | самодія́льне | самодія́льні |
родовий | самодія́льного | самодія́льної | самодія́льного | самодія́льних |
давальний | самодія́льному | самодія́льній | самодія́льному | самодія́льним |
знахідний | самодія́льний, самодія́льного | самодія́льну | самодія́льне | самодія́льні, самодія́льних |
орудний | самодія́льним | самодія́льною | самодія́льним | самодія́льними |
місцевий | на/у самодія́льному, самодія́льнім | на/у самодія́льній | на/у самодія́льному, самодія́льнім | на/у самодія́льних |