| самозабу́тній – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самозабу́тній | самозабу́тня | самозабу́тнє | самозабу́тні |
| родовий | самозабу́тнього | самозабу́тньої | самозабу́тнього | самозабу́тніх |
| давальний | самозабу́тньому | самозабу́тній | самозабу́тньому | самозабу́тнім |
| знахідний | самозабу́тній, самозабу́тнього | самозабу́тню | самозабу́тнє | самозабу́тні, самозабу́тніх |
| орудний | самозабу́тнім | самозабу́тньою | самозабу́тнім | самозабу́тніми |
| місцевий | на/у самозабу́тньому, самозабу́тнім | на/у самозабу́тній | на/у самозабу́тньому, самозабу́тнім | на/у самозабу́тніх |