| самозаплі́днення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самозаплі́днення | |
| родовий | самозаплі́днення | |
| давальний | самозаплі́дненню | |
| знахідний | самозаплі́днення | |
| орудний | самозаплі́дненням | |
| місцевий | на/у самозаплі́дненні, самозаплі́дненню | |
| кличний | самозаплі́днення* |