| самооки́слювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самооки́слювання | |
| родовий | самооки́слювання | |
| давальний | самооки́слюванню | |
| знахідний | самооки́слювання | |
| орудний | самооки́слюванням | |
| місцевий | на/у самооки́слюванні, самооки́слюванню | |
| кличний | самооки́слювання* |