| самопересувни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самопересувни́й | самопересувна́ | самопересувне́ | самопересувні́ |
| родовий | самопересувно́го | самопересувно́ї | самопересувно́го | самопересувни́х |
| давальний | самопересувно́му | самопересувні́й | самопересувно́му | самопересувни́м |
| знахідний | самопересувни́й, самопересувно́го | самопересувну́ | самопересувне́ | самопересувні́, самопересувни́х |
| орудний | самопересувни́м | самопересувно́ю | самопересувни́м | самопересувни́ми |
| місцевий | на/у самопересувно́му, самопересувні́м | на/у самопересувні́й | на/у самопересувно́му, самопересувні́м | на/у самопересувни́х |