| самопри́мус – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самопри́мус | самопри́муси |
| родовий | самопри́мусу | самопри́мусів |
| давальний | самопри́мусу, самопри́мусові | самопри́мусам |
| знахідний | самопри́мус | самопри́муси |
| орудний | самопри́мусом | самопри́мусами |
| місцевий | на/у самопри́мусі | на/у самопри́мусах |
| кличний | самопри́мусе* | самопри́муси* |