| саморегулюва́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | саморегулюва́ння | |
| родовий | саморегулюва́ння | |
| давальний | саморегулюва́нню | |
| знахідний | саморегулюва́ння | |
| орудний | саморегулюва́нням | |
| місцевий | на/у саморегулюва́нні, саморегулюва́нню | |
| кличний | саморегулюва́ння* |