| саморефлексува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | саморефлексува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | саморефлексу́ймо | |
| 2 особа | саморефлексу́й | саморефлексу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | саморефлексува́тиму | саморефлексува́тимемо, саморефлексува́тимем |
| 2 особа | саморефлексува́тимеш | саморефлексува́тимете |
| 3 особа | саморефлексува́тиме | саморефлексува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | саморефлексу́ю | саморефлексу́ємо, саморефлексу́єм |
| 2 особа | саморефлексу́єш | саморефлексу́єте |
| 3 особа | саморефлексу́є | саморефлексу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| саморефлексу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | саморефлексува́в | саморефлексува́ли |
| жін. р. | саморефлексува́ла | |
| сер. р. | саморефлексува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| саморефлексува́вши | ||