| саморозванта́жний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | саморозванта́жний | саморозванта́жна | саморозванта́жне | саморозванта́жні |
| родовий | саморозванта́жного | саморозванта́жної | саморозванта́жного | саморозванта́жних |
| давальний | саморозванта́жному | саморозванта́жній | саморозванта́жному | саморозванта́жним |
| знахідний | саморозванта́жний | саморозванта́жну | саморозванта́жне | саморозванта́жні |
| орудний | саморозванта́жним | саморозванта́жною | саморозванта́жним | саморозванта́жними |
| місцевий | на/у саморозванта́жному, саморозванта́жнім | на/у саморозванта́жній | на/у саморозванта́жному, саморозванта́жнім | на/у саморозванта́жних |