| саморозжа́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | саморозжа́рний | саморозжа́рна | саморозжа́рне | саморозжа́рні |
| родовий | саморозжа́рного | саморозжа́рної | саморозжа́рного | саморозжа́рних |
| давальний | саморозжа́рному | саморозжа́рній | саморозжа́рному | саморозжа́рним |
| знахідний | саморозжа́рний | саморозжа́рну | саморозжа́рне | саморозжа́рні |
| орудний | саморозжа́рним | саморозжа́рною | саморозжа́рним | саморозжа́рними |
| місцевий | на/у саморозжа́рному, саморозжа́рнім | на/у саморозжа́рній | на/у саморозжа́рному, саморозжа́рнім | на/у саморозжа́рних |