| саморозклада́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | саморозклада́ння | |
| родовий | саморозклада́ння | |
| давальний | саморозклада́нню | |
| знахідний | саморозклада́ння | |
| орудний | саморозклада́нням | |
| місцевий | на/у саморозклада́нні, саморозклада́нню | |
| кличний | саморозклада́ння* |