самору́ківський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | самору́ківський | самору́ківська | самору́ківське | самору́ківські |
родовий | самору́ківського | самору́ківської | самору́ківського | самору́ківських |
давальний | самору́ківському | самору́ківській | самору́ківському | самору́ківським |
знахідний | самору́ківський, самору́ківського | самору́ківську | самору́ківське | самору́ківські, самору́ківських |
орудний | самору́ківським | самору́ківською | самору́ківським | самору́ківськими |
місцевий | на/у самору́ківському, самору́ківськім | на/у самору́ківській | на/у самору́ківському, самору́ківськім | на/у самору́ківських |