| самострахува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самострахува́ння | самострахува́ння |
| родовий | самострахува́ння | самострахува́нь |
| давальний | самострахува́нню | самострахува́нням |
| знахідний | самострахува́ння | самострахува́ння |
| орудний | самострахува́нням | самострахува́ннями |
| місцевий | на/у самострахува́нні, самострахува́нню | на/у самострахува́ннях |
| кличний | самострахува́ння* | самострахува́ння* |