| самоусвідо́млення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самоусвідо́млення | |
| родовий | самоусвідо́млення | |
| давальний | самоусвідо́мленню | |
| знахідний | самоусвідо́млення | |
| орудний | самоусвідо́мленням | |
| місцевий | на/у самоусвідо́мленні, самоусвідо́мленню | |
| кличний | самоусвідо́млення* |