| самоцві́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самоцві́тний | самоцві́тна | самоцві́тне | самоцві́тні |
| родовий | самоцві́тного | самоцві́тної | самоцві́тного | самоцві́тних |
| давальний | самоцві́тному | самоцві́тній | самоцві́тному | самоцві́тним |
| знахідний | самоцві́тний | самоцві́тну | самоцві́тне | самоцві́тні |
| орудний | самоцві́тним | самоцві́тною | самоцві́тним | самоцві́тними |
| місцевий | на/у самоцві́тному, самоцві́тнім | на/у самоцві́тній | на/у самоцві́тному, самоцві́тнім | на/у самоцві́тних |