| самоцві́т – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самоцві́т | самоцві́ти |
| родовий | самоцві́ту | самоцві́тів |
| давальний | самоцві́ту, самоцві́тові | самоцві́там |
| знахідний | самоцві́т | самоцві́ти |
| орудний | самоцві́том | самоцві́тами |
| місцевий | на/у самоцві́ті | на/у самоцві́тах |
| кличний | самоцві́те* | самоцві́ти* |