сапроге́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сапроге́нний | сапроге́нна | сапроге́нне | сапроге́нні |
родовий | сапроге́нного | сапроге́нної | сапроге́нного | сапроге́нних |
давальний | сапроге́нному | сапроге́нній | сапроге́нному | сапроге́нним |
знахідний | сапроге́нний | сапроге́нну | сапроге́нне | сапроге́нні |
орудний | сапроге́нним | сапроге́нною | сапроге́нним | сапроге́нними |
місцевий | на/у сапроге́нному, сапроге́ннім | на/у сапроге́нній | на/у сапроге́нному, сапроге́ннім | на/у сапроге́нних |