| сваві́льничати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | сваві́льничати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сваві́льничаймо | |
| 2 особа | сваві́льничай | сваві́льничайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сваві́льничатиму | сваві́льничатимемо, сваві́льничатимем |
| 2 особа | сваві́льничатимеш | сваві́льничатимете |
| 3 особа | сваві́льничатиме | сваві́льничатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сваві́льничаю | сваві́льничаємо, сваві́льничаєм |
| 2 особа | сваві́льничаєш | сваві́льничаєте |
| 3 особа | сваві́льничає | сваві́льничають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сваві́льничаючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сваві́льничав | сваві́льничали |
| жін. р. | сваві́льничала | |
| сер. р. | сваві́льничало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сваві́льничавши | ||