| свадьбува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | свадьбува́ння | |
| родовий | свадьбува́ння | |
| давальний | свадьбува́нню | |
| знахідний | свадьбува́ння | |
| орудний | свадьбува́нням | |
| місцевий | на/у свадьбува́нні, свадьбува́нню | |
| кличний | свадьбува́ння* | |
| [діал.] |