свіжови́праний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | свіжови́праний | свіжови́прана | свіжови́пране | свіжови́прані |
родовий | свіжови́праного | свіжови́праної | свіжови́праного | свіжови́праних |
давальний | свіжови́праному | свіжови́праній | свіжови́праному | свіжови́праним |
знахідний | свіжови́праний | свіжови́прану | свіжови́пране | свіжови́прані |
орудний | свіжови́праним | свіжови́праною | свіжови́праним | свіжови́праними |
місцевий | на/у свіжови́праному, свіжови́пранім | на/у свіжови́праній | на/у свіжови́праному, свіжови́пранім | на/у свіжови́праних |