світлостійки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | світлостійки́й | світлостійка́ | світлостійке́ | світлостійкі́ |
родовий | світлостійко́го | світлостійко́ї | світлостійко́го | світлостійки́х |
давальний | світлостійко́му | світлостійкі́й | світлостійко́му | світлостійки́м |
знахідний | світлостійки́й | світлостійку́ | світлостійке́ | світлостійкі́ |
орудний | світлостійки́м | світлостійко́ю | світлостійки́м | світлостійки́ми |
місцевий | на/у світлостійко́му, світлостійкі́м | на/у світлостійкі́й | на/у світлостійко́му, світлостійкі́м | на/у світлостійки́х |