свічка́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | свічка́р | свічкарі́ |
родовий | свічкаря́ | свічкарі́в |
давальний | свічкаре́ві, свічкарю́ | свічкаря́м |
знахідний | свічкаря́ | свічкарі́в |
орудний | свічкаре́м | свічкаря́ми |
місцевий | на/у свічкаре́ві, свічкарю́, свічкарі́ | на/у свічкаря́х |
кличний | свічка́рю | свічкарі́ |