стержньови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стержньови́й | стержньова́ | стержньове́ | стержньові́ |
родовий | стержньово́го | стержньово́ї | стержньово́го | стержньови́х |
давальний | стержньово́му | стержньові́й | стержньово́му | стержньови́м |
знахідний | стержньови́й, стержньово́го | стержньову́ | стержньове́ | стержньові́, стержньови́х |
орудний | стержньови́м | стержньово́ю | стержньови́м | стержньови́ми |
місцевий | на/у стержньово́му, стержньові́м | на/у стержньові́й | на/у стержньово́му, стержньові́м | на/у стержньови́х |