стирча́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | стирча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | стирчі́мо, стирчі́м | |
2 особа | стирчи́ | стирчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стирча́тиму | стирча́тимемо, стирча́тимем |
2 особа | стирча́тимеш | стирча́тимете |
3 особа | стирча́тиме | стирча́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стирчу́ | стирчимо́, стирчи́м |
2 особа | стирчи́ш | стирчите́ |
3 особа | стирчи́ть | стирча́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
стирчучи́ | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | стирча́в | стирча́ли |
жін. р. | стирча́ла | |
сер. р. | стирча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
стирча́вши |