стоголо́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стоголо́сний | стоголо́сна | стоголо́сне | стоголо́сні |
родовий | стоголо́сного | стоголо́сної | стоголо́сного | стоголо́сних |
давальний | стоголо́сному | стоголо́сній | стоголо́сному | стоголо́сним |
знахідний | стоголо́сний | стоголо́сну | стоголо́сне | стоголо́сні |
орудний | стоголо́сним | стоголо́сною | стоголо́сним | стоголо́сними |
місцевий | на/у стоголо́сному, стоголо́снім | на/у стоголо́сній | на/у стоголо́сному, стоголо́снім | на/у стоголо́сних |