столо́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | столо́чений | столо́чена | столо́чене | столо́чені |
родовий | столо́ченого | столо́ченої | столо́ченого | столо́чених |
давальний | столо́ченому | столо́ченій | столо́ченому | столо́ченим |
знахідний | столо́чений | столо́чену | столо́чене | столо́чені |
орудний | столо́ченим | столо́ченою | столо́ченим | столо́ченими |
місцевий | на/у столо́ченому, столо́ченім | на/у столо́ченій | на/у столо́ченому, столо́ченім | на/у столо́чених |