сторопі́лий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сторопі́лий | сторопі́ла | сторопі́ле | сторопі́лі |
родовий | сторопі́лого | сторопі́лої | сторопі́лого | сторопі́лих |
давальний | сторопі́лому | сторопі́лій | сторопі́лому | сторопі́лим |
знахідний | сторопі́лий | сторопі́лу | сторопі́ле | сторопі́лі |
орудний | сторопі́лим | сторопі́лою | сторопі́лим | сторопі́лими |
місцевий | на/у сторопі́лому, сторопі́лім | на/у сторопі́лій | на/у сторопі́лому, сторопі́лім | на/у сторопі́лих |