| страмню́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | страмню́чий | страмню́ча | страмню́че | страмню́чі |
| родовий | страмню́чого | страмню́чої | страмню́чого | страмню́чих |
| давальний | страмню́чому | страмню́чій | страмню́чому | страмню́чим |
| знахідний | страмню́чий, страмню́чого | страмню́чу | страмню́че | страмню́чі, страмню́чих |
| орудний | страмню́чим | страмню́чою | страмню́чим | страмню́чими |
| місцевий | на/у страмню́чому, страмню́чім | на/у страмню́чій | на/у страмню́чому, страмню́чім | на/у страмню́чих |
| [розм.] | ||||