стратоста́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стратоста́тний | стратоста́тна | стратоста́тне | стратоста́тні |
родовий | стратоста́тного | стратоста́тної | стратоста́тного | стратоста́тних |
давальний | стратоста́тному | стратоста́тній | стратоста́тному | стратоста́тним |
знахідний | стратоста́тний | стратоста́тну | стратоста́тне | стратоста́тні |
орудний | стратоста́тним | стратоста́тною | стратоста́тним | стратоста́тними |
місцевий | на/у стратоста́тному, стратоста́тнім | на/у стратоста́тній | на/у стратоста́тному, стратоста́тнім | на/у стратоста́тних |