| стриво́житися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | стриво́житися, стриво́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | стриво́жмося, стриво́жмось | |
| 2 особа | стриво́жся | стриво́жтеся, стриво́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | стриво́жуся, стриво́жусь | стриво́жимося, стриво́жимось, стриво́жимся |
| 2 особа | стриво́жишся | стриво́житеся, стриво́житесь |
| 3 особа | стриво́житься | стриво́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | стриво́жився, стриво́живсь | стриво́жилися, стриво́жились |
| жін.р. | стриво́жилася, стриво́жилась | |
| сер.р. | стриво́жилося, стриво́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| стриво́жившись | ||