стри́єчний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стри́єчний | стри́єчна | стри́єчне | стри́єчні |
родовий | стри́єчного | стри́єчної | стри́єчного | стри́єчних |
давальний | стри́єчному | стри́єчній | стри́єчному | стри́єчним |
знахідний | стри́єчний, стри́єчного | стри́єчну | стри́єчне | стри́єчні, стри́єчних |
орудний | стри́єчним | стри́єчною | стри́єчним | стри́єчними |
місцевий | на/у стри́єчному, стри́єчнім | на/у стри́єчній | на/у стри́єчному, стри́єчнім | на/у стри́єчних |
[діал.] |