стру́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | стру́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | стру́чуймо | |
2 особа | стру́чуй | стру́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стру́чуватиму | стру́чуватимемо, стру́чуватимем |
2 особа | стру́чуватимеш | стру́чуватимете |
3 особа | стру́чуватиме | стру́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стру́чую | стру́чуємо, стру́чуєм |
2 особа | стру́чуєш | стру́чуєте |
3 особа | стру́чує | стру́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
стру́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | стру́чував | стру́чували |
жін. р. | стру́чувала | |
сер. р. | стру́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
стру́чуваний | ||
Безособова форма | ||
стру́чувано | ||
Дієприслівник | ||
стру́чувавши |