стрімли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стрімли́вий | стрімли́ва | стрімли́ве | стрімли́ві |
родовий | стрімли́вого | стрімли́вої | стрімли́вого | стрімли́вих |
давальний | стрімли́вому | стрімли́вій | стрімли́вому | стрімли́вим |
знахідний | стрімли́вий, стрімли́вого | стрімли́ву | стрімли́ве | стрімли́ві, стрімли́вих |
орудний | стрімли́вим | стрімли́вою | стрімли́вим | стрімли́вими |
місцевий | на/у стрімли́вому, стрімли́вім | на/у стрімли́вій | на/у стрімли́вому, стрімли́вім | на/у стрімли́вих |