суку́пний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | суку́пний | суку́пна | суку́пне | суку́пні |
родовий | суку́пного | суку́пної | суку́пного | суку́пних |
давальний | суку́пному | суку́пній | суку́пному | суку́пним |
знахідний | суку́пний | суку́пну | суку́пне | суку́пні |
орудний | суку́пним | суку́пною | суку́пним | суку́пними |
місцевий | на/у суку́пному, суку́пнім | на/у суку́пній | на/у суку́пному, суку́пнім | на/у суку́пних |