| україномо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | україномо́вний | україномо́вна | україномо́вне | україномо́вні |
| родовий | україномо́вного | україномо́вної | україномо́вного | україномо́вних |
| давальний | україномо́вному | україномо́вній | україномо́вному | україномо́вним |
| знахідний | україномо́вного, україномо́вний | україномо́вну | україномо́вне | україномо́вних, україномо́вні |
| орудний | україномо́вним | україномо́вною | україномо́вним | україномо́вними |
| місцевий | на/в україномо́вному, україномо́внім | на/в україномо́вній | на/в україномо́вному, україномо́внім | на/в україномо́вних |