уку́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уку́тий | уку́та | уку́те | уку́ті |
родовий | уку́того | уку́тої | уку́того | уку́тих |
давальний | уку́тому | уку́тій | уку́тому | уку́тим |
знахідний | уку́тий, уку́того | уку́ту | уку́те | уку́ті, уку́тих |
орудний | уку́тим | уку́тою | уку́тим | уку́тими |
місцевий | на/в уку́тому, уку́тім | на/в уку́тій | на/в уку́тому, уку́тім | на/в уку́тих |