ула́врений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ула́врений | ула́врена | ула́врене | ула́врені |
родовий | ула́вреного | ула́вреної | ула́вреного | ула́врених |
давальний | ула́вреному | ула́вреній | ула́вреному | ула́вреним |
знахідний | ула́врений, ула́вреного | ула́врену | ула́врене | ула́врені, ула́врених |
орудний | ула́вреним | ула́вреною | ула́вреним | ула́вреними |
місцевий | на/в ула́вреному, ула́вренім | на/в ула́вреній | на/в ула́вреному, ула́вренім | на/в ула́врених |