| улауреа́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | улауреа́чений | улауреа́чена | улауреа́чене | улауреа́чені |
| родовий | улауреа́ченого | улауреа́ченої | улауреа́ченого | улауреа́чених |
| давальний | улауреа́ченому | улауреа́ченій | улауреа́ченому | улауреа́ченим |
| знахідний | улауреа́чений, улауреа́ченого | улауреа́чену | улауреа́чене | улауреа́чені, улауреа́чених |
| орудний | улауреа́ченим | улауреа́ченою | улауреа́ченим | улауреа́ченими |
| місцевий | на/в улауреа́ченому, улауреа́ченім | на/в улауреа́ченій | на/в улауреа́ченому, улауреа́ченім | на/в улауреа́чених |