| уло́влюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уло́влюватися, уло́влюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уло́влюймося, уло́влюймось | |
| 2 особа | уло́влюйся, уло́влюйсь | уло́влюйтеся, уло́влюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уло́влюватимуся, уло́влюватимусь | уло́влюватимемося, уло́влюватимемось, уло́влюватимемся |
| 2 особа | уло́влюватимешся | уло́влюватиметеся, уло́влюватиметесь |
| 3 особа | уло́влюватиметься | уло́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уло́влююся, уло́влююсь | уло́влюємося, уло́влюємось, уло́влюємся |
| 2 особа | уло́влюєшся | уло́влюєтеся, уло́влюєтесь |
| 3 особа | уло́влюється | уло́влюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уло́влюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уло́влювався, уло́влювавсь | уло́влювалися, уло́влювались |
| жін. р. | уло́влювалася, уло́влювалась | |
| сер. р. | уло́влювалося, уло́влювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уло́влювавшись | ||