уло́го́винний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уло́го́винний | уло́го́винна | уло́го́винне | уло́го́винні |
родовий | уло́го́винного | уло́го́винної | уло́го́винного | уло́го́винних |
давальний | уло́го́винному | уло́го́винній | уло́го́винному | уло́го́винним |
знахідний | уло́го́винний | уло́го́винну | уло́го́винне | уло́го́винні |
орудний | уло́го́винним | уло́го́винною | уло́го́винним | уло́го́винними |
місцевий | на/в уло́го́винному, уло́го́виннім | на/в уло́го́винній | на/в уло́го́винному, уло́го́виннім | на/в уло́го́винних |