улу́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | улу́чений | улу́чена | улу́чене | улу́чені |
родовий | улу́ченого | улу́ченої | улу́ченого | улу́чених |
давальний | улу́ченому | улу́ченій | улу́ченому | улу́ченим |
знахідний | улу́чений, улу́ченого | улу́чену | улу́чене | улу́чені, улу́чених |
орудний | улу́ченим | улу́ченою | улу́ченим | улу́ченими |
місцевий | на/в улу́ченому, улу́ченім | на/в улу́ченій | на/в улу́ченому, улу́ченім | на/в улу́чених |