улю́бливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | улю́бливий | улю́блива | улю́бливе | улю́бливі |
родовий | улю́бливого | улю́бливої | улю́бливого | улю́бливих |
давальний | улю́бливому | улю́бливій | улю́бливому | улю́бливим |
знахідний | улю́бливий, улю́бливого | улю́бливу | улю́бливе | улю́бливі, улю́бливих |
орудний | улю́бливим | улю́бливою | улю́бливим | улю́бливими |
місцевий | на/в улю́бливому, улю́бливім | на/в улю́бливій | на/в улю́бливому, улю́бливім | на/в улю́бливих |
[розм.] |