улі́зливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | улі́зливий | улі́злива | улі́зливе | улі́зливі |
родовий | улі́зливого | улі́зливої | улі́зливого | улі́зливих |
давальний | улі́зливому | улі́зливій | улі́зливому | улі́зливим |
знахідний | улі́зливий, улі́зливого | улі́зливу | улі́зливе | улі́зливі, улі́зливих |
орудний | улі́зливим | улі́зливою | улі́зливим | улі́зливими |
місцевий | на/в улі́зливому, улі́зливім | на/в улі́зливій | на/в улі́зливому, улі́зливім | на/в улі́зливих |