умебльо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | умебльо́ваний | умебльо́вана | умебльо́ване | умебльо́вані |
родовий | умебльо́ваного | умебльо́ваної | умебльо́ваного | умебльо́ваних |
давальний | умебльо́ваному | умебльо́ваній | умебльо́ваному | умебльо́ваним |
знахідний | умебльо́ваний | умебльо́вану | умебльо́ване | умебльо́вані |
орудний | умебльо́ваним | умебльо́ваною | умебльо́ваним | умебльо́ваними |
місцевий | на/в умебльо́ваному, умебльо́ванім | на/в умебльо́ваній | на/в умебльо́ваному, умебльо́ванім | на/в умебльо́ваних |