| умишля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | умишля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умишля́ймо | |
| 2 особа | умишля́й | умишля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умишля́тиму | умишля́тимемо, умишля́тимем |
| 2 особа | умишля́тимеш | умишля́тимете |
| 3 особа | умишля́тиме | умишля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умишля́ю | умишля́ємо, умишля́єм |
| 2 особа | умишля́єш | умишля́єте |
| 3 особа | умишля́є | умишля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умишля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умишля́в | умишля́ли |
| жін. р. | умишля́ла | |
| сер. р. | умишля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умишля́вши | ||