| умовля́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | умовля́льник | умовля́льники |
| родовий | умовля́льника | умовля́льників |
| давальний | умовля́льникові, умовля́льнику | умовля́льникам |
| знахідний | умовля́льника | умовля́льників |
| орудний | умовля́льником | умовля́льниками |
| місцевий | на/в умовля́льникові, умовля́льнику | на/в умовля́льниках |
| кличний | умовля́льнику | умовля́льники |