| умудри́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | умудри́тися, умудри́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умудрі́мося, умудрі́мось, умудрі́мся | |
| 2 особа | умудри́ся, умудри́сь | умудрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умудрю́ся, умудрю́сь | умудримо́ся, умудримо́сь, умудри́мся |
| 2 особа | умудри́шся | умудрите́ся, умудрите́сь |
| 3 особа | умудри́ться | умудря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умудри́вся, умудри́всь | умудри́лися, умудри́лись |
| жін.р. | умудри́лася, умудри́лась | |
| сер.р. | умудри́лося, умудри́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умудри́вшись | ||