| уни́мливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уни́мливий | уни́млива | уни́мливе | уни́мливі |
| родовий | уни́мливого | уни́мливої | уни́мливого | уни́мливих |
| давальний | уни́мливому | уни́мливій | уни́мливому | уни́мливим |
| знахідний | уни́мливий, уни́мливого | уни́мливу | уни́мливе | уни́мливі, уни́мливих |
| орудний | уни́мливим | уни́мливою | уни́мливим | уни́мливими |
| місцевий | на/в уни́мливому, уни́мливім | на/в уни́мливій | на/в уни́мливому, уни́мливім | на/в уни́мливих |